Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барнявий, -а, -е. = барнавий. Вх. Лем. 390.
Видихувати, -хую, -єш, гл. = видихати.
Ганяти, -няю, -єш, гл. 1) Гонять, понуждать къ ходу. Хлопці раз-у-раз сюди ганяють волів до водопою. — Його й наняв левади доглядати, проклятих горобців та гав ганяти. Гліб. 2) Гонять, преслѣдовать, травить, сгонять. Ганяють, як солоного зайця. Ном. № 10071. У хаті — хоч вовків ганяй, — холодно. Ном. № 638. 3) Много бѣгать въ хлопотахъ, суетиться. Цілісенький день ганяв сьогодня і нічого не пощастило зробити. — Чого ти ганяєш, як навіжений? 4) Гоняться, добиваться, искать. За великою добиччу ганяє. Макс. (1849). 31.
Голодно нар. Голодно. Той рік голодно було скрізь. Каменец.
Ґонта́рь и гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Основывать. Желех. 2) Грунтовать (у художниковъ). Желех.
Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться. Аф.
Панва 1, -ви, ж. 1) Сковорода. Желех. 2) Солеваренная сковорода. Вх. Зн. 49.
Підвіршувати, -шую, -єш, гл. Класть верхъ на стогѣ. Харьк. г.
Хобот, -та, м. 1) Рыболовный снарядъ, плетеный изъ лозы. Вх. Пч. II. 24. 2) Хохолъ, хохолокъ. Ум. хобо́тик. Джаворонок мат на голові хоботик. Вх. Уг. 273.