Біднити, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями.
Заплі́шувати 1, -шую, -єш, сов. в. запліши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Заплішив ніжку в ослоні. Запліши щабель у драбині, а то хитається. 2) Переносно, преимуществ. въ сов. в.: сказать въ заключеніе, закончить рѣчь. «Та вже не що, становіться!» заплішив соцький. 3) Заслать (въ ссылку), засадить (въ тюрьму). Заплішили його аж у Сібіряку.
Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Лоша́тко, лоша́точко, -ка, с. Ум. отъ лоша.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. Запорожці... татар і туркоту лущать. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки!
Одинокий, -а, -е. 1) Одинокій. Він багатий, одинокий — будеш панувати. Чи ж тобі одиноке життя не обридло?
2) Единственный.
Перинонька, пери́ночка, -ки, ж. Ум. отъ перина.
Постарчати, -ча́ю, -єш, гл. = постачати.
Соромливо нар. Стыдливо.
Усмак нар. Всласть, со вкусомъ.