Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибивати

Прибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прибити, -б'ю́, -беш, гл. 1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками. 2) Прибивать, прибить чѣмъ либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили. Мет. 63. 3) Прибивать, прибить, приносить, принести (водою). Хвиля прибила човен до береш. 4) Только сов. в.? Подогнать, понудить. І робити не прибити, а жать не нагнеться. Грин. III. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБИВАТИ"
Викругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викруглити, -лю, -лиш, гл. Округлять, округлить.
Гидливість, -вости, ж. Брезгливость, чувство отвращенія. І гидливість, і зненависть. Мир. Пов. ІІ. 78.
Двої́ти, двою́, двої́ш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть. Екатер. у.
Злоститися, -щуся, -стишся, гл. = злостувати. Він на мене злостився. Н. Вол. у.
Підвищувати, -шую, -єш, сов. в. підвисити, -шу, -сиш, гл. Повышать, повысить. Ясь підвисив голос і замовк. Левиц. І. 228.
Прикотити, -ся. Cм. прикочувати, -ся.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.
Сливковий, -а, -е. Объ узорѣ въ вышивкѣ: вышитый сливками. Kolb. І. 48, 49.
Табачників, -кова, -ве Относящійся къ табачнику, принадлежащій ему. Шейк.
Тарівка, -ки, ж. = тарілка 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.