Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибивач

Прибивач, -ча, м. Инструментъ, которымъ вибиваютъ бобрики (Cм.). Шух. І. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБИВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБИВАЧ"
Відлеглість, -лости, ж. Разстояніе; отдаленность.
Відплата, -ти, ж. 1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Чуб. V. 1016. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати. К. Досв. 61. 2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Дзіндзо́ра, -ри, ж. = Джінджура. Вх. Зн. 14.
Лі́теплечко, -ка, с. Ум. отъ літепло.
Назарі́з нар. На убой.
Пенний, -а, -е. Задолженный, имѣющій долги. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793.
Прохурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть извозчикомъ.
Скузуватися, -зуюся, -єшся, гл. Извиняться, оправдываться, отговариваться. Гайс. у.
Утеча, -чі, ж. = утік. Желех.
Шапошки, -шок, ж. мн. = шапошник 2. Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБИВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.