Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого. Левиц. І. 346.
Вт... Cм. ут....
Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Пообідній, -я, -є. Послѣобѣденный. Передобідня година і пообідня. О. 1862. І. 81.
Роївня, -ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Рятунок, -нку, м. Спасеніе. К. Бай. 41. На тім світі пани рятунку не мають. Н. Вол. у. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. Лукаш. 131.
Теркатий, -а, -е. = таркатий. Вх. Зн. 69.
Шайтан, -на, м. Чортъ. Як Турн злий з челяддю своєю на нас налазить мов шайтан. Котл. Ен. V. 44.