Бужина, -ни, ж. = бужанина.
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь.
Жа́тися I, жну́ся, жне́шся, гл. Жаться, быть пожинаемымъ. Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться.
Зако́вувати, -вую, -єш, сов. в. закува́ти и заку́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Заковывать, заковать. Часто бо заковувано його в кайдани. Бистрі ніженьки закували, білі рученьки зв'язали. Та Травина зав'язали, та в кайдани закули. 2) Зарабатывать, заработать кузнечной работой. А мій Коваленко кує помаленьку; що закує, то проп'є в неділю раненько. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: закуковать. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку.
Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться.
Недохід, -хо́ду, м. = дохід 2. Пішли салдати колядувать.... (Поколядувавши) узяв недохід та й пішов.
Повипродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ). Усе вже повипродувала, — нема ні глечичка молока.
Трусько нар. Тряско. Трусько їхати на возі.
Хая, хаї, ж. Довольная, спокойная жизнь. По за ним, то й. тобі хая буде.