Брикнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брикати.
1) Лягнуть. Кобила брикнула ногою.
2) Упасть, кувыркнуться.
Визбірки, -рок, ж. мн. Выборки.
Грюзь, -зі, м. Грузила изъ камней, привязанныя внизу невода.
Жовтина́, -ни, ж. Желтизна.
Запада́ти, -до́ю, -єш, сов. в. запасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. бодай їх слід запав! Пожеланіе смерти. 2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. 3) Западывать, запасть за что, напр. о щеколдѣ, запирающей дверь. запа́ла кля́мка. Кончилось. Вже по всьому, вже клямка запала. 4) О солнцѣ: заходить зайти за что-либо. Сонечко вже запало за гору. 5) Впадать, впасть во что. Та як коханка сльозу проливає, сльоза ти в могилу мою западає. — в го́лову. Засѣсть въ головѣ. Все сидить, рукою підпершися, все думає... наче думка яка важка запала їй в голову. — в ду́шу, в о́ко, в се́рце. Произвести впечатлѣніе, понравиться. Олена знає того парубка, що їй так у душу запав.
Пазати, -заю, -єш, гл. — коло кого. Возиться съ чѣмъ, кѣмъ, хлопотать, заботиться о чемъ, комъ, досматривать что, беречь. Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш.
Повчок, -чка, м. Ум. отъ повк.
Позмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Сговорить (многихъ).
Понадкроювати, -кро́юю, -єш, гл. = понадкраювати. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю.
Роспрощання, -ня, с. Прощаніе. Що ж тобі говорила начальниця на роспрощанні? На роспрощання поставили могорич.
