Дочува́тися, -ва́юся, -є́шся, сов. в. дочу́тися, -чу́юся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней.
Идольство, -ва, с. = идолопоклонство. Идольство борола наша віра.
Килимниця, -ці, ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця.
Козаченько, -ка, м. Ум. отъ козак.
Колисатися, -шу́ся, -шешся, гл. Колыхаться. Усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро.
Кошівка, -ки, ж. = кошик 1.
На́росток, -тка, м. = назімок.
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Плай, плая, м. 1) Горная тропинка. Ковала мі зазуленька на плуг, на плаї. 2) Рядъ. Ум. плаїчок. Ід бичок у плаїчок.
Смоктати, -кчу́, -чеш, гл.
1) Сосать. Смоктав люльку. Смоктали їх пявки.
2) Пить жадно. Галушки глитала, сирівець смоктала.