Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відслонити, -ся. Cм. відслоняти, -ся.
Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. Ном. № 4116. А щоб тебе гуска вбрикнула. Ном. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. МУЕ. І. 98. Гуска соли. Шух. І. 101. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. О. 1862. IV. 34. (Нп). На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. Грин. ІІІ. 506. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, ЗЮЗО. І. 129. Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки). О. 1862. IV. 13.
Дво́рик, -ка, м. Ум. отъ двір.
Запе́рти, -ся. Cм. затрати, -ся.
Літа́вка, -ки, ж. = літайка. Вх. Лем. 432.
Нали́гачка, -ки, ж. = налигач. Зімою, під довгі вечорі, налигачку сплете або оброть. О. 1861. X. 41. Бере, було, на налигачку хлопця, щоб не втік, і знов тарабанить його до міста. Г. Барв. 486.
Побурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть бургомистромъ.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Статива, -ви, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 16.
Толочанин, -на, м. Работающій въ числѣ другихъ толокою. Чуб. VII. 377.