Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бліднути, -ну, -неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. ІІ. 110. Зола то червоніла, то блідла. Левиц. І. 301.
Да́коди нар. Иногда. Вх. Уг. 235.
До́лі нар. Внизу, на землѣ, на полу. Долі посідали. Млр. л. сб. 83. Хоч долі, аби в своїй волі. Ном. № 8915. А гайдамаки положили Дриґу долі та насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом. ЗОЮР. І. 248.
Задудні́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Глухо загремѣть. Ой задудніли ковані вози на дворі. Грин. ІІІ. 524.
Ложник, -ка, м. = ліжник. Гол. Од. 82.
Оксамит, -ту, м. 1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. Чуб. V. 781. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. Шевч. 2) Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. 3)коштовий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz. ЗЮЗО. I. 138.  
Перешкода, -ди, ж. Помѣха, препятствіе. бути на перешкоді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. МВ. (О. 1862. І. 90). Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді. Чуб. V. 319.
Стовбатий, -а, -е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови. Левиц. І. 133.
Чуйність, -ности, ж. 1) Чуткость. 2) Бдительность.
Шкіродравець, -вця, м. Разрывающій или обдирающій шкуру. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм, тя, великий шкіродравче шевче. Гн. II. 65.