Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Відзволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відзволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Рудч. Ск. І. 138. Отто одзволив (од чортів) він сина. Драг. 51. Ти одзволив нас од смерти. Рудч. Ск. І. 120.
Довікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку. Хата, 165.
Зурочити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.
Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
Надтіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. надтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Утекать, утечь немного. Надтекло з. повної бочки трохи горілки.
Намняшку́рити гл. = нам'яшкурити.
Незгодливий, -а, -е. Вздорный, сварливый.
Риззя, -зя, с. Лохмотья. К. ПС. 51. Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. К. МБ. II. 135. Старець.... труситься в дирявому риззі. Г. Барв. 271.
Штрикавка, штри́калка, -ки, ж. Хирургическій инструментъ для прокалыванья. У патера висіла через плече сумка з обценьками, кліщами, ножами, штрикалками. Стор. МПр. 103.