Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка? Грин. ІІІ. 661.
Лі́рика, -ки, ж. Лирика, лирическая поэзія. Сказав, шо я в ліриці з кожним німецьким поетом мірятись можу. Федьк. Пов. XIII.
Межи́річчя, -чя, с. Водораздѣлъ, междурѣчье.
Незграбний, -а, -е. Неловкій, неуклюжій, неповоротливый.
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Прислівник, -ка, м. = прислів'я. Вх. Лем. 456.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Удармицю нар. Напрасно. Вх. Зн. 5.
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба. Гол. II. 553.