Банкрутувати, -ту́ю, -єш, гл. Банкротиться.
Віднова, -ви, ж. Обновленіе.
Глузливий, -а, -е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива.
Дрібни́стий, -а, -е. = дрібний.
Купцівна, -ни, ж. Дочь купца. Купцівни не схотіли навіть пити чаю.
Пристановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пристановити, -влю́, -виш, гл. = приставляти, приставити. А ми ж їх, прескурвих синів, та у город пристановили. Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини.
Притискати, -ка́ю, -єш, сов. в. прити́с(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Притискивать, притиснуть, прижимать, прижать, придавить. Ой рад би я встати, тобі правду сказати, ой сирая земля а все тіло приняла, дубовії дощечки притиснули рученьки. Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі. Чи то старому довго вмерти? притисне трохи та й... Який мороз притиснув!
2) Только сов. в. Притащить. Притис барило горілки.
Пструг, -га, м. Рыба Salmo fario, форель. Ум. пстружок.
Рятуйточки гл. ум. отъ рятувати. Ох, лишенько! ох, рятуйточки!
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Нема дощу, — нема сходу. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. А на схід душі хоч табаки понюхаю.