Вухналь, -ля, м. Подковный гвоздь и тотъ гвоздь, которымъ прибиваютъ къ оси підісок. Ум. вухналик.
Гарнісінький, -а, -е. Очень хорошій, очень красивый.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто.
Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає.
Змотати, -ся. Cм. змотувати, -ся.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Рівчик, -ка, м.
1) Ум. отъ рів.
2) = рівчак 3.
Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа.
Суягна вівця. Беременная Овца.
Чуга, -ги, ж. 1) Верхняя одежда у лемковъ: родъ суконной шинели, украшенной шнурками, съ пелериной, рукава зашиты и употребляются вмѣсто сумокъ, такъ какъ чуга носится только въ накидку. 2) Верхняя одежда у галицкихъ верховинцевъ — родъ свитки безъ рукавовъ и воротника изъ косматаго сверху сукна.