Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буваніти, -нію, -єш, гл. = вованіти. Темно, нічого не видно, тільки збоку садочок і хлівець буваніють. Сим. 224.
Бутати, -таю, -єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Фр. Пр. 131. Коби не бутав, то би ноги не зламав. Фр. Пр. 131.
Гру́бник, -ка, м. 1) Истопникъ. Рудч. Ск. ІІ. 84. Лукаш. 37. Служили.... по лазнях грубниками. К. ЧР. 258. 2) = Пригрубник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Боровик. 57. Cм. Пригрубник.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Жовнірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Служить солдатомъ.
Ікластий, іклатий, -а, -е. Имѣющій большіе клыки, клыкастый. Харьк. у.
Надійти́ Cм. надходити.
Приповідка, -ки, ж. Пословица, поговорка.
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный. К. ПС. 109.
Хазяєчка, -ки, ж. Ум. оп. хазяйка.