Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикалабок

Прикалабок, -бка, м. Пристройка, небольшое помѣщеніе, пристроенное къ большему; чуланчикъ, сарайчикъ; уголокъ, особое отдѣленіе въ кладовой, шкафу и т. п. Васильк. у. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, — коли гляне, аж висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180. Ум. прикалабочок. Там такий був маленький прикалабочок; туди складаємо було то трісочки, то кирпич, а иноді і курку закинемо. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКАЛАБОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКАЛАБОК"
Бахматий, -а, -е. Мѣшковатый, отдувающійся (объ одеждѣ). Уман. у.
Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3892. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. Лебед. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Ном. № 6820. Я парубку ганьби не даю. МВ. ІІ. 125. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині. Шевч. 441.
Горн, -на, м. см. Горен.
Зичли́во нар. Доброжелательно.
Межимі́р, -ра, м. Землемѣръ. Желех.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность. Желех.  
Прісся, -ся, с. = пріснище. Лохв. у.
Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.
Цмокатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться.
Шулькати, -каю, -єш, гл. Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКАЛАБОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.