Відпарь, -рю, м. На болотѣ: не заростающее и не замерзающее мѣсто.
Ґрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = Ґрасувати 1.
Заходжуватыся 1, -джуюся, -єшся, гл. (потім закреслено і подано далі — після заходытыся, але наступне слово заходжый лишилося на місці. — О. Т.).
Збармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Снять пѣну съ варящейся пищи.
Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю.
Метани́на, -ни, ж. Суета. Настала після сього велика метанина по селу.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз.
Тіха, -хи, ж. = утіха. Але той з тої тіхи великої, же їму лісничий дав гроші, прийшов до жінки й каже. Тіч, течі, ж. Въ мельничной шестернѣ: разстояніе между цѣвками.
Чадіти, -дію, -єш, гл. Угарать. Багато того духу, од котрого чадіють люде.