Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикорень

Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОРЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОРЕНЬ"
Вітряно нар. Вѣтрено.
Дев'я́ту́ха, -хи, ж. Гречиха, посѣянная на 9-й недѣлѣ послѣ Пасхи. Біл.-Нос.
Мармо́с, -са, м. = мармиза = мармуза. Ув. мармосяка. Херс. Екатер. Слов. Д. Эварн.
Неоглядно нар. И конца невидно; необозримо. Горя того за нею і поперед нею — неозорно, неоглядно. Мир. Пов. І. 127.
Природа, -ди, ж. 1) Природа. 2) Прирожденныя способности. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. У мене до цього діла природи нема. Хорол. у. Слов. Д. Эварн. 3) = природжіння. Драг. 101.
Пуляковий, -а, -е. = индичий. Вх. Лем. 458.
Таганок, -нка, м. Ум. отъ таган.
Тенькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тенькати = теленькнути.
Тогід нар. = tорік. Вх. Зн. 33. Гн. І. 81. Дівчину сватав я тогід. Млак. 47.
Трупішати, -шаю, -єш, гл. Трухнуть, истлѣвать, гнить, уничтожаться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОРЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.