Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Корінець, -нця́, м. Ум. отъ корінь.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. Н. п.
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Попотіпати, -па́ю, -єш, гл. 1) Потрепать много (льна, конопли). 2) Поколотить, побить. Хиба який чорт попотіпа на досвітках. Лебед. у.
Поправа, -ви, ж. 1) Починка, исправленіе. 2) Исправленіе (нравственное). Горе нам, ян не діждеться од нас ніякої поправи Той, що ненавидить усякий гріх. Гречулевич, Проповѣди (1857), 78. Ум. поправка.
Рідкозубий, -а, -е. Съ рѣдкими зубами. Вх. Зн. 59.
Сестронька, -ки, ж. Ум. отъ сестра.
Сновидний, -а, -е. Больной лунатизмомъ. Лохв. у.
Спідка, -ки, ж. 1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний. 2) Основаніе. Вх. Лем. 401. 3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Левиц. Пов. 197. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку. Алв. 36. 4) Дно большой лодки (дуба). Мнж. 180. 5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ. Мнж. 192.
Сусідка, -ки, ж. 1) Сосѣдка. Посидь, сусідко, ще трохи видко. Ном. № 10887. 2) пт. Alauda cristata. Драг. 6. Ум. сусідонька, сусідочка.