Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приміта

Приміта, -ти, ж. = прикмета. Меншому брату приміту покидає. Дума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМІТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМІТА"
Білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296. 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. І. 130.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ. Вх. Лем. 415.
Легкість, -кости, ж. Легкость. А тобі дай Бог крепість і легкість. Чуб. І. 135.
М'ясоже́рець, -рця, м. Плотоядное животное. Желех.
Пообвиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обвиться (во множествѣ).
Розщедритися, -рюся, -ришся, гл. Разщедриться. Розщедривсь, як бува у нас, хотів посліднім поділитись. Котл. Ен.
Синіти, -ні́ю, -єш, гл. Синѣть. Кругом його степ, як море широке, синіє. Шевч.
Упевнити, -ся. Cм. упевняти, -ся.
Шабас, -су, м. = шабаш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИМІТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.