Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Володіння, -ня, с. Владѣніе.
Жми́крутня, -ні, ж. Кулачество.
За́здрощі, -щей и -щів ж., мн. Зависть, завистливость. Ком. І. 54. Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився. Стор. І. 70.
Зруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Разрушить, разорить. Зруйнували Запорожжя. Лукаш. 66. Не зостанеться тут камінь на каміні, щоб не зруйновано. Єв. Мр. XIII. 2. Зруйновано життя моє на світі. К. Іов. 37. 2) Разорить (о потерѣ имущества).
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Недолужно нар. Безсильно, слабо, немощно.
Погойднути, -дну, -неш, гл. Покачнуть (растеніе или что-либо висящее). Вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає. Чуб. II. 65.
Ужище, -ща, с. Веревка. Чуб. VI. 112. Cм. ужисько.
Чорпіта, -ти, ж. = посмітюха, Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8. Cм. черпіта.