Відколювати, -люю, -єш, сов. в. відколоти, -лю, -лиш, гл. Откалывать, отколоть, отщепливать, отщепить.
Вовчище, -ща, м. = вовцюга. Тікайте, бо йде вовчище-помелище.
Їздитися, -джуся, -дишся, гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм.
Кулешінник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варять кулешу.
Приполок, -лка, м. Доска возлѣ печки, на которой лежатъ доски пола.
Спокійнісінький, -а, -е. Совершенно спокойный.
Тілі-тілі, меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Тілі-тілі скрипочка, впала баба з припічка.
Хвилозоп, -па, хвилозоф, -фа, м. = филозоф. Один хвилозоф, чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.
Цмин, -ну, м. Раст. а) Тминъ, Carum Carvi. б) — розовий. Antennaria dioica Gärtn.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Колись і моя копійка не щербата була.
2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ.
3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина.
4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць.
5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька.