Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присішок

Присішок, -шка, м. 1) Подпорка. Лебед. у. 2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая). Чуб. VII. 393. 3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. То теє (козак Голота) промовляв, на присішках став, без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. АД. І. 170. Это же мѣсто съ переводомъ: ЗОЮР. І. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСІШОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСІШОК"
Брязкотня, -ні, ж. Бряцаніе, звонъ.
Жовтина́, -ни, ж. Желтизна.
Лехва́ря, -рі, ж. Невкусный супъ. Вх. Зн.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Муштрува́ння, -ня, с. Обученіе военнымъ пріемамъ, дрессировка.
Нао́сліп нар. Слѣпо, не глядя.
Нарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Награбить.
Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих. Шевч. 219.
Похалаштати, -та́ю, -єш, гл. Оскопить (многихъ).
Прирожденний, -а, -е. 1) Природный, врожденный. Луччий розум прирожденний, як научений. Ном. № 6039. Прирожденна відьма не така злюща, як учена. ЗОЮР. II. 39. 2) Рожденный, родной (о сынѣ, дочери). Виходь, мати, з віком стрічать своїх діток: одно дитя прирожденнеє, друге дитя суженеє. МУЕ. III. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСІШОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.