Веселитися, -люся, -лишся, гл. 1) Веселиться. Загубиш, то не смутись, — знайдеш, то не веселись. Веселіться ж, люде добрі, гуляйте! 2) Радоваться. Я тобою, пташко, веселюся.
Дзень! меж. для выраж. звона. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! Червінці дзелень-дзелень.... так і посипались.
Дяконе́нків, -кова, -ве Принадлежащій сыну діакона.
Заві́йка, -ки, ж. = намітка. Въ Буковинѣ это также и дѣвичье покрывало.
Каторжник, -ка, м. Каторжникъ.
Нерано нар. Поздно. Калино-малино, чом нерано зацвіла? Ум. неране́нько.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні.
Попереміняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и перемінити, но во множествѣ. Попереміняла йому усе плаття, нагодувала його, напоїла.
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Склюбачитися, -чуся, -чишся, гл. Свернуться въ кольцо, въ трубку. Склюбачится бабин пес.
