Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гемонець, -нця м.? Випийте до денця, — там нема гемонця. Ком. ІІ. № 875.
Невільниця, -ці, ж. Невольница, рабыня. Слухай, пані турчинова, привівем ті невільницю, аж із Польщі робітницю. АД. І. 290.
Перебоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл. 1) Долго пробыть въ страхѣ. 2) Перестать бояться.
Плинути, -ну, -неш, гл. Плыть. Шипіть, плиніть, білі гуси, до мойого роду. Гол. І. 274. І риба не плине проти бистрої води. Ном. № 1092.
Порозвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Развалиться (во множествѣ). Сказано без хазяїна: усе в дворі порозвалювалося. Харьк. у.
Приїздний, -а́, -е́ 1) Пріѣзжій. 2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від'їздна. Чуб. І. 109. 3) приїздне. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці. Сосниц. у.
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя. Гн. І. 181.
Упливати, -ваю, -єш, сов. в. упливти и уплисти, упливу, -веш, гл. 1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет. 2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року. Г. Барв. 418. 3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода. Ном. № 8276. 4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського. Левиц. Пов. 11.
Хрумкати, -каю, -єш, гл. = хрумати.
Цекотати, -кочу, -чеш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати. Сорока.... цекоче. ЕЗ. V. 178.