Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивалашати

Вивалашати, -шаю, -єш, гл. Оскопить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛАШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛАШАТИ"
Відбузувати, -зую, -єш, гл. Отколотить, отдуть. Одбузує чоловік жінку. О. 1862. І. 73.
Кермек, -ку, м. 1) Раст. Statice Gmelini Willd. ЗЮЗО. І. 137. 2) Statice tatarica L. ЗЮЗО. І. 137.  
Лежі́ння, -ня, с. Лежаніе. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846.
Лепе́хуватий, -а, -е. 1) = лемішкуватий. 2) Широколистый? Ой густий очерет да й лепехуватий. Чуб. V. 176.
Подоходжувати, -джуємо, -єте, гл. = подоходити.
Полигач, -ча, м. Соучастникъ. Полигач Бруховецького, Вуяхевич. К. ЧР. 313.
Проволока, -ки, ж. Замедленіе, проволочка. Шевч. (О. 1862. III. 7). Пішло наше діло у проволоку. Волч. у.
Ступійка, -ки, ж. Подножка въ экипажѣ. Конст. у.
Тенькати, -каю, -єш, гл. = теленькати. у його тенькає. Онъ боится. Шейк.
Штовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штовхаєшся? Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВАЛАШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.