Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багато нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Єв. Мр. І. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. ІІІ. 102. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой вона багато гордує. Н. п. Ум. багатенько.
Движо́к, -жка́, м. Жесть, движеніе. Черниг. г.
Коморячий, -а, -е. Амбарный. Василь зирк на коморячі двері. Кв.
Лі́зко, -ка, с. Ум. отъ лезо.
Нашити Cм. нашивати.
Обміняти, -ся. Cм. обмінювати, -ся.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Передуріти, -рію, -єш, гл. Перестать сумасбродствовать.  
Порозсікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (во множествѣ).
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.