Бондарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься бочарствомъ.
Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади.
Доруби́ти Cм. дорублювати.
Натюпатися, -паюся, -єшся, гл. Набѣгаться, натоптаться.
Німців, -цева, -е Принадлежащій нѣмцу.
Підлизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. підлизатися, -жуся, -жешся, гл. Подла живеться, подольщаться, подольститься. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься.
Погайсати, -са́ю, -єш, гл. Побѣжать, пойти, отправиться. Куди погадаєш, туди й погашаєш.
Ряжка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа.
Убірати, -ра́ю, -єш, сов. в. убрати, -беру, -реш, гл. 1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Вбери й пенька, то стане за Панька. Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, що-неділеньки вбірала. убрати в шо́ри. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. 3) Убирать, убрать, принять. Убрав, як сіно в годину. Хліб убірає, хто його має. Так росходивсь, шо і в два не вбереш. 4) Пачкать, запачкать. Убрав ноги в куряву. 5) — в себе. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. Вбірай, свате, капусту.
Удаватися, удаю́ся, -є́шся, сов. в. уда́тися, удамся, удасися, гл. 1) Предаваться, предаться, отдаваться, отдаться, пристращаться, пристраститься, заниматься чѣмъ. Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь. Не вдавайся в гульню. Не в дорогу вдавайся, а в хазяйстві кохайся. Зімою столярує, а літом у хліборобство вдається. Се просто іволга зоветься; вона із саду в сад літа, то вишні гарно об'їда, то оббива горох, а в співи не вдається. Въ значеніи: обращаться къ Помощи чего. Не вдавайся в ворожки, не вдавайся в ліки, бо пропав вже твій синонько ти пропав навіки. Cм. вдарятися 4. 2) Входить, вбити, пускаться. Не вдавайся в сварку, бо будеш битий. Не хотів з ними в розмову вдатись. Не вдаватися в жадне право. Не входить ни въ какія тяжбы. 3) Обращаться, обратиться къ кому. Вдались до хазяйки. До ворожки вдалися. Вдився собі до людей добрих. Ой удався козак Нечай до коня словами. 4) Отправляться, отправиться куда. Думку думати: куди б то ся вдати? Гриць-козак задумався, в козацькоє військо вдався. 6) Прибѣгать, прибѣгнуть къ чему. У суд удаватись я не хотів. А ти, мій миленький, в прозьбу не вдавайся. 6) Удаваться, удаться, удачно выйти. Коровай наш вдавсь. Удалась варенуха. Щоб удалась капуста, то треба зачинить шаткувать на сьомім дні, як молодика настане. 7) Родиться съ извѣстными качествами, способностями. Ой біда мені, що я не вдався. Уродись, та й удайсь. Який удався, такий і згинеш. Удався він високий, здоровий. Удалась така лінива. Ой чого я такий вдався без щастя, без долі. — в кого. Пойти въ кого, родиться похожимъ на кого. На виріст і на силу, і на личко у батька вдався. Молодая дівчинонька в козака вдалася: такі очі, такі й брови, така й головонька. І мій батько такий мався, і я в його вдався. — до чого. Быть способнымь къ чему. Він до роботи вдавсь. Усяк до чого небудь вдався.