Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причта

Причта, -ти, ж. Исторія, происшествіе. Одному чоловікові була з лісовиком така причта. Г. Барв. 336. Була, бач, мені на віку причта. Левиц. І. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧТА"
Водовий, -а, -е. Водяной. водова вовна. Раст. водяной мохъ, Conferva. Вх. Зн. 8.
Возичок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Гро́шик, -ка, м. 1) Ум. отъ гріш. 2) Гро́шики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе. Чуб. III. 287.
Залу́пати, -паю, -єш, гл. Захлопать (глазами).
Зао́хати, -хаю, -єш, гл. Заохать. Тілько пані заоха, або хто з дівчат на ухо за чим озветься. МВ. (О. 1862. III. 35).
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Попідстругувати, -гую, -єш, гл. Подстрогать (во множествѣ).
Присідлати Cм. присідлувати.
Твердкий, -а, -е. ́ = твердий. Шейк.
Шабашівка, -ки, ж. Предметъ, употребляемый евреями въ субботній день. Горілка-шабашівка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.