Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпадати, -даю, -єш, сов. в. відпасти, -паду, -деш, гл. Отпадать, отпасть. Шпаруна відпала, — треба замазати. Харьк. Кислиці поїла й оскома напала й охота одпала. Грин. ІІІ. 232. відпасти права, ласки. Лишиться, потерять, утратить право, расположеніе. щоки відпали. Лицо обрюзгло.
Гуса́рин, -на, м. Гусаръ. Не вернувся із походу гусарин-москаль. Шевч. 487.
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Клешня, -ні, ж. = клішня.
Ночовид, -да, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Обвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу. ЗОЮР. І. 241.
Пересмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить вновь.
Придріпатися, -паюся, -єшся, гл. Прійти во время слякоти.
Суворий, -а, -е. Суровый, строгій.