Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворожіння, -ня, с. Гаданіе, ворожба.
Гобзувати, -зую, -єш, гл. Изобиловать. Колесниця Божа дивна тьмами воїнства гобзує. К. Псал. 151. Вѣроятно это слова просто перенесено Кулишемъ изъ ц.-славянскаго перевода псалма: «Колесница Божія тмами темъ, тысяща гобзующихъ». (Псаломъ, 67, ст. 18).
Жальо́к, -льку́, м. Ум. отъ жаль.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Заде́ра, -ри, ж. Лучина, щепка. Вх. Лем. 415.
Принукувати, -кую, -єш, гл. Принуждать, понуждать. Тут треба все принукувати палицею, нагаєм, та й тим нічого не вдієш. Левиц. І. 476.
Простукати, -каю, -єш, гл. Простучать.
Трахтовитий, -а, -е. Умѣющій угощать. Шейк.
Утихати, -хаю, -єш, сов. в. ути́х(ну)ти, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Війна утихла. Рудч. Ск. І. 108. Втих вітер. Єв. Мр. IV. 39.
Челюстники, -ків, м. мн. = челюсти. Черниг. у. Cм. челестник.