Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заране́ньконар. Ум. отъ зарані́.
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють. Чуб. V. 19.
Нівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить. Ном. № 10779. 2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Г. Барв. 109. Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган. Котл. Ен. V. 32.
Оглав, -ву, м. Уздечка, недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Понадряпувати, -пую, -єш, гл. Нацарапать (во множествѣ).
Собарний, -а, -е. = собачий. О. 1862. V. Кух. 38.
Стриб 2 меж. Скокъ! Стриб, стриб з човнів. Котл. Ен. VI. 23. В воду стриб. Котл. Ен. V. 77.
Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.
Флінькати, -каю, -єш, гл. = хлипати. Фр. (Желех.).
Черкасевий, -а, -е. = черкасиновий. Черкасева корсетка. Г. Барв. 206.