А́збу́ка, -ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки.
Гичка, -ки, ж.
1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка.
2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма.
3) Качань кукурузы безъ зеренъ.
4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи.
5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Долупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Окончиться — объ отковыриваніи, отдѣленіи слоевъ или отламываніи чего.
Зівака́ нар. — дати. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав.
Надпусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. надпусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить часть чего. Гетьманове... перейшли річку Рось коло Корсуня, надпустошили міста, потягли мимо.
Опупок, -пка, м. Завязь (плода).
Побуяти, -буя́ю, -єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти.
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья.
Ратуш, -ша, м. = ратуша 1.
Умірачка, -ки, ж. Моръ среди людей, смерть.
