Відскочити Cм. відскакувати.
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Ластівка, -ки, ж.
1) Ласточка, Hirundo urbica. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Употребляется какъ ласкательное слово, особенно въ формѣ уменьш., по отношенію къ женщинѣ, которая въ поэзіи постоянно сравнивается съ ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Прокинься, моя ластівочко. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони.
2) Четыреугольный кусокъ матеріи, вставляемый въ рубахѣ или другой одеждѣ подъ мышками.
3) Одинъ изъ кусочковъ сукна, преимущественно краснаго, вшиваемыхъ въ свиткахъ у таліи вверху усів.
4) Названіе игръ: а) дѣтской, состоящей въ попаданіи палками въ брошенную вверхъ палку. б) дѣвичьей, съ пѣсней. Ум. ластівонька, ластівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася!
Ми́лувати 1, -лую, -єш, гл. Миловать, щадить, беречь. Нас ще Господь до якого часу милує. Нехай Бог милує.
Підлисикуватися, -куюся, -єшся, гл. Подольщаться. Чого се ти підлисикуєшся? Шкода! не дам!
Позавгорідно нар.
1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ.
2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно.
Пустельник, -ка, м. Пустынникъ, отшельникъ.
Роскачати Cм. роскачувати.
