Вив'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вив'язатися, -жуся, -жешся, гл. Повязываться, повязаться. Вив'яжеться шовковою хусткою.
Витівка, -ки, ж. Затѣя, выдумка. Доки будуть оці витівки?
Витуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. витупитися, -плюся, -пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч.
Ді́лний, -а, -е. Рабочій, занятый. Ділний час тепер. Тепер жнива, времня ділне.
Домолоти́ти Cм. домолочувати.
Здихави́читися, -чуся, -чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка.
Їдення, -ня, с. Ѣда, кушанье. Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких.
Ло́пкати, -каю, -єш (крильми), гл. Хлопать (крыльями). Каня лопкає крилами, як летить.
Причівок, -вка, м. = причілок 1. Коло тої, каже, школи зробили причівки.... А на тотих причівочках зробила ожина. Ум. причівок.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. 2) — пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. — гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено».
