Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Десятча́ний, -а, -е. Изъ холста въ 10 пасмъ. Аф. 375.
Дубі́вка, -ки, ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. Кв. II. 293. 2) Чернильный орѣшекъ. Камен. у. Вх. Лем. 412.
Колісчастий и колісчатий, -а, -е. 1) Круглый. Сонце круглобоке як кавун, а не як корж; бо коли б воно було тільки колісчасте, а не опукле, то ми б побачили завжди повний круг. Ком. I. 22. 2) На колесахъ. Колісчата скриня. Левиц. І. 184. 3) Узорный. Запасочка ж моя колісчаста... стрічечки мої блакитнії. Кв. II. 15. Були і в... картацьких плахтах з колісчастими запасками спереду. О. 1862. IX. 62.
Крадіжка, -ки, ж. = крадіж. Лиха нахідка гірша від крадіжки. Посл.
Курнути Cм. курити.
Лагоджіння, -ня, с. = лагодіння.
Мизи́нчий, -а, -е. Самый младшій. Мизинче, поки буде инче. Камен. у.
Рицарювати, -рюю, -єш, гл. = лицарювати. К. ЧР. 191.
Топчитися, -чуся, -чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загуб лі: топчився, топчився — не найде. Драг. 191.
Чепко нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. Чуб. І. 246. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав. Кіевск. у.