Доку́ка, -ки, ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам.
Насмалити, -лю́, -лиш, гл.
1) Опалить во множествѣ. Насмалили аж трьох кабанів.
2) Наугарить шерстью.
Нахилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нахилитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться. От нахилився, а він взяв мене за бороду. 2) Склоняться, склониться (къ чему).
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Повиходили на улицю як голубів парка. Повиходили тоді відьми з хати.
Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі.
Скалка, -ки, ж.
1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила.
2) Заноза.
3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр.
4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть.
5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды).
6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах.
7) Жирная капля на водѣ.
8) Бѣльмо на глазу.
9) Раковина створчатая. Ум. ска́лочка. Розіб'ю в скалочки отой каламарчик.
Утка, -ки, ж. Утка. Ой попливи, утко, проти води прудко. Ум. у́точка, утінка, утонька, утіночка.
Шевчук, -ка, м. Сапожный подмастерье, сапожный ученикъ.
