Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проміття

Проміття, -тя, с. Зарево. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОМІТТЯ"
Відкладати, -даю, -єш, сов. в. відкласти, -кладу, -деш, гл. Откладывать, отложить. Одкладає, як лях свято. Ном. № 11005.
Груши́на, -ни, ж. Грушевое дерево. Волч. у.
Заїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. заї́стися, -ї́мся, -ї́сися, гл. Грызться, кусать другъ друга. Бджоли заїдається. О. 1861. XI. Свид. 69. 2) Ссориться, поссориться, поспорить. Заїлись із гетьманом пани — порубають. ЗОЮР. II. 167. Заївся писарь з старшиною. Канев. у. 3) Сильно нападать, лаять (о собакѣ).
Змостити, -ся. Cм. змощувати, -ся.
Насторошувати, -шую, -єш, сов. в. насторо́шити, -шу, -шиш, гл. = насторочувати. Маруся так уші й насторошила, щоб чути все, ща будуть говорити. Кв. І. 72. (Кіт) уші насторошив. Сим. 230.
Низянин, -на, м. 1) Живущій въ нижней части села. 2) Живущій въ бассейнѣ нижняго теченія рѣки.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.  
Позначати, -ча́ю, -єш, сов. в. позначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Обозначать, обозначить; намѣчать, намѣтить. Маркев. 121. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V. 796.
Таланливий, -а, -е. Счастливый. Шейк.
Увік нар. Вовѣки, никогда. Раз добром налите серце ввік не прохолоне. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОМІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.