Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пропищати

Пропищати, -щу, -щи́ш, гл. Пропищать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПИЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПИЩАТИ"
Відчалюватися, -лююся, -єшся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
Глушець, -шця, м. Лень, Linum usitatissimum. Вх. Уг. 233.
Горобе́ць, -бця́, м. 1) Воробей. Веселий як горобець. Ном. № 8471. Води — горобцеві по коліна. Ном. № 14048. 2) Названіе вола цвѣтомъ подобнаго оперенію воробья. КС. 1898. V. ІІ. 42. 3) Родъ орнамента на писанкахъ. МУЕ. І. 205. Ум. Горо́бчик, горо́бчичок. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова. Грин. І. 237.
Надтекти́ Cм. надтікати.
Натуга, -ги, ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш. Новомоск. у.
Поодноборонь нар. Въ одну борону.
Порозвалювати, -люю, -єш, гл. Развалить (во множествѣ). Де були цілі, де порозвалювані землянки. Драг. 425.
Пузанчик, -ка, м. Ум. отъ пузан.
Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар. Левиц. Пов. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОПИЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.