Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бойкатися, -каюся, -єшся, гл. = боятися. Вх. Уг. 228.
Галяр, -ру, м. = гав'яр. Вас. 205.
Дописа́ти Cм. дописувати.
За́знобка, -ки, ж. Огорченіе. Ой у домівці невелику зазнобку зчинили: матку стареньку з двора вигонили. ЗОЮР. І. 20.
Мо́чва, -ви, ж. Слякоть. Черниг. у.
Прибеґа, -ґи, об. Безпріютный человѣкъ. Ходе, як прибеґа. Лебед. у.
Пришкварити Cм. пришкварювати.
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый. К. Дз. 174.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій. 2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь. 3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. Н. Вол. у. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
Чиря, -ряти, с. Чиренокъ, птенецъ чирка. Вилітали пташата-чирята. Чуб. III. 110. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже. Греб. 387.