Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене.
Доноші́ння, -ня, с. Поднесеніе, подаваніе. Встаньте, бояре, встаньте, честь, хвалу дайте, наперед Богу і господарю, і куховарці за хліба поставління, за страви доношіння.
Зубок, -бка, м. = зубець 1 и 2. Наступив на зубки в граблях. Зубки в ритках.
Зупинити, -ся. Cм. зупиняти, -ся.
Навча́ння, -ня, с. 1) Обученіе, преподаваніе. В самому методі навчання не видно... навіть і помислу про те, щоб знаннє в голові... організувалось у думаннє. 2) Науськиваніе, подзадориваніе.
Надпи́ти Cм. надпивати.
Переклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл.
1) Перестать хлопотать, заботиться.
2) Истомиться хлопотами, заботами.
Поберігати, -га́ю, -єш, сов. в. поберегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, поберечь. Він і прийшов немощний, та таки себе не поберіте. Дівка себе не поберегла. Не поберігши тіла, і душу погубиш. Пошкодуй моїх ніг старих, та й своїх побережи.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав?
Утрачати, -чаю, -єш, сов. в. утратити, -чу, -тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину.