Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бранка, -ки, ж. 1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. І. 210. 2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. І. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. І. 139. 3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. бріночка.
Бурсачня, -ні, ж. соб. бурсаки. Св. Л. 219.
Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. Н. п. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Ном. № 6805. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Рудч. Ск. І. 92. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. Рудч. Ск. І. 132. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Гол. ІІІ. 271. Ум. віронька.
Капнути Cм. капати.
Квасина, -ни, ж. Квашенье. НВолынск. у.
Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Котл. Ен. VI. 32. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка. Чуб. II. 117.
Молоде́чий, -а, -е. = молодецький. по-молоде́чи. По молодецки. Та по-молодечи будеш Богу молитися, а не по-чернечи харамаркать. Шевч. 246.
Панич, -ча, м. 1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка. 2) Холостякъ. 3) Иносказ. чортъ. 4) кручені паничі. Раст. Ipomea. Анн. 108. Ум. паничик, паниченько, паничо́к. Грин. III. 15.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Цешка, -ки, ж. = цеха. — судова. Знакъ суда, знакъ призыва въ судъ (встарину). А Байду на суд позвано? Вістовець. Я сам його звав і на голому мечі судову цешку подав. К. Бай. 113.