Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простак

Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Ном. № 6089. Був собі мазур, — так собі простак. Грин. І. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТАК"
Відбережний, -а, -е. Съ берега на море дующій (о вѣтрѣ). Одбережний вітер. (Стрижевск.).
Гнилка, -ки, ж. = гнилиця. Желех.
Зару́ка, -ки, ж. Порука, поручительство. Паші молодії мрії знайшли в Шевченкові... заруку своєї будущини. К. ХП. 14. Змовленая Марусенька... положила білу руку на заруку. Мет. 124.
Золза, -зи, ж. Железа. Вх. Пч. І. 14.
Лютровий, -а, -е. лютрові залізця. Родъ ловушки для лисиць, куниць, хорей и подобныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7.
Понадмолочувати, -чую, -єш, гл. Надмолотить (во множествѣ).
Простник, -ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій. Вх. Зн. 57.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Тилій, -лія, м. = тилє. Не ріж гострієм, а тилієм бий.
Хвасолиння, -ня, с. Стебли фасоли.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.