Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висякати, -каю, -єш, гл. Высморкать. Ніс висякав. Ном. № 6276.
Забісо́ваний, -а, -е. Упорный, упрямый. Був з нього козарлюга забісований. Що скаже, те й зробить, удача міцна в чолов'яги. Г. Барв. 448.
Згарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать бѣгая, скача. Де сам подав, усе видко, і видко, шо сніг згарцьований. Мнж. 136. Коні баштан згарцювали. Мнж. 181.
Морґ и морґовий. Cм. ІІІ. морг и морговий.
Пасічникувати, пасішникувати, -кую, -єш, гл. Заниматься пчеловодствомъ. Сим. 224. У його здавна була охота до бжоли, так тепер певно пасічникує. К. ЧР. 8.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Поперекладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекласти, но во множествѣ.
Розсідлувати, -лую, -єш, сов. в. розсідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Разсѣдлывать, разсѣдлать. Удівонько молода, розсідлай мені коня. Чуб. V. 817.
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
Фуніти, (-ню, -ниш?), гл. Выдыхаться, терять запахъ; блекнуть, увядать. Угор.