Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Апо́стольство, -ва, с. 1) Апостольство. Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму. К. ХІІ. 8. 2) соб.: апостолы. Вельми часто посилав листи до українського апостольства. К. ХІІ. 10.
Клопотно нар. = клопітно.
Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився. Кіевск. у.
Пилипон, -на, м. Названіе великорусскаго раскольника. О. 1862. І. 76; IX. 120.
Рогач, -ча, м. 1) Ухватъ. Чуб. II. 140. Нагодують калачем, та і в спину рогачем. Ном. 2) = рогаль 1. Як не дасте калача, — займем вола рогача. Чуб. ІІІ. 458. 3) = олень. Вх. Пч. II. 6. 4) Жукъ-олень. Lucanus cervus. Вх. Пч. І. 6. Ум. рогачик.
Сьорбнути, сьорбонути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть. Сьорбне, чоловік чарку — як ісказиться. Ном. № 11469.
Таранчити, -чу, -чиш, гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Финкати, -каю, -єш, гл. = пстинькати. Вх. Зн. 57.  
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть. Млак. 3.
Ходун, -на, ходунай, -наю, м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав. Ном. стр. 301.