Біліти, -лію, -єш, гл. Бѣлѣть, бѣлѣться. Лечу, лечу, а вітер віс, передо мною сніг біліє. На синові явір зеленіє, на невісточці береза біліє.
Дей меж. = Дій. Гай, гай! ой дей же його кату! Еол, насупившись, сказав.
Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Дзвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть на землю, шлепнуться, брякнуться.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники.
Комендант, -та, м. Комендантъ. Пусти ж мене, коменданте, з обозу додому.
Обтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обітерти, обітру, -реш, гл. Отирать, отереть. Ісус почав обтирати ноги рушником. Ой обтерла чорні очі й брови як шнурочок. Обітре рукавом.
Семериця, -ці, ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею.
Стужавіти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о размокшей землѣ, глинѣ и пр.). Не стужавіло, а потупали зараз, то й ями знать.