Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Нащадок, -дку, м.
1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Песиголовець — певно ціклопський нащадок.
2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі.
Підвір'я, -р'я, с. Мѣсто занятое дворомъ, дворъ. Пішли вівці по підвір'ю. Колись і на моїм підвір'ї буде болото.
Позабруджувати, -джую, -єш, гл. Загрязнить (многое).
Позадинати, -на́ю, -єш, гл. Вставить дно (во многомъ). Бондарь позадинає барильця.
Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ум. половка, полівка. Половочка.
Росточувати, -чую, -єш, сов. в. росточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Разбрасывать, разбросать, раскидать, развѣять. Расточено, поволочено по сінях. Тоді вигуби їх. Боже, росточи, розвій, як сміття.
2) Разливать, разлить изъ бочки по бутылкамъ. З) Увеличивать, увеличить (зданіе, одежду). Ми оце будемо церкву росточувати. Рукава вузькі, треба росточити.
4) Истачивать, источить, изгрызать, изгрызть. Ян ню впали вуши, блохи і всілякий гид, то такой ї на місці расточили.
Тріскання, -ня, с.
1) Трескъ, трещаніе.
2) Растрескиванье.
