Гойдалка, -ки, ж. качель.
Жура́т, -та, м. Судья.
Зазнава́ти, -на́ю, -є́ш, сов. в. зазна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Помнить, знать, узнать. Тепер яка тут глибиня, а прежні годи, скільки я й зазнаю, то тут так тільки поплюски були води. Батька й матір ледві зазнаю. На таку виїхав гору, що мій батько й я — от уже й постарівся, а не зазнаємо тут води. В хаті... що ступнею, то й спіткнешся, — уже й не зазнать, коли долівку мазано. 2) Испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Я роскоші не зазнала, а літа минають. Ідуть твої марне літа, не зазнаєш свого світа. Зазначала я за свій вік усього: і доброго й лихого. Наші діди зазнали біди, наші внуки зазнають муки.
Князьський, -а́, -е́ = князький. Всякому роскаже, що вона князьська дочка.
Ло́пать, -ті, ж. 1) Лопасть весла. 2) = лотай.
Опіка, -ки, ж. Опека.
Поперев'язувати, -зую, -єш, гл. Перевязать (многихъ). Поперев'язувала старостів рушниками.
Ристю нар. Рысью. Cм. ристь.
Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. На все вдатні — до любощів, до пісень.
2) Удачный.
Шморгнути, -гну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ шмо́ргати.
1) Дернуть.
2) Ударить.
3) Удрать, вбѣжать, выбѣжать. Сказала та й шморгнула з хати. Да попівни шморгнув.
