Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубонець, -нця, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. МВ. (О. 1862. ІІІ. 67). Ум. бубончик. Чуб. IK 348.
Мізю́к, -ка, м. Сосокъ для кормленія дѣтей и маленькихъ домашнихъ животныхъ, рожокъ. Уман. у.
Нагріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нагрѣшить. Нагрішили та й покаємся. Стор.
Оздоровлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оздоровитися, -влю́ся, -вишся, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Тобі (молодикові) виповняться, а нам оздоровляться. Грин. II. 316.
Пелька, -ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку. Г. Барв. 321.
Простіненько нар. = простісінько. А я простіненько за ним побіг. Н. Вол. у.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Розлігатися, -га́юся, -єшся, гл. = розлягатися. Як взяла ковати, жалібно співати, аж ся взяли к землі луги калинові від голосу розлігати. Гол. І. 193.
Упхати Cм. упихати,
Усолодити, -джу, -диш, гл. Усладить. І всолодить його потомкам жизні муку. К. МХ. 11.