Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

професорський

Професорський, а, а. профессорскій
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОФЕСОРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОФЕСОРСЬКИЙ"
Безмозкий, -а, -е. 1) Не имѣющій мозга. Безкосте, безмозке усе море виплаває. (Заг. пьявка). Ном. № 98, стр. 293. 2) Безмозглый, глупый. Плюгаш безмозкий., (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152).
Бурьовий, -а, -е. Относящійся къ бурѣ. ЕЗ. V. 52.
Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. Макс. 1834. 23. 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Харьк. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. 1849. № 26. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Я нікого не забив, бо сам душу маю. Чуб. V. 963. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. Харьк. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. Подол. г. 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. О. 1862. V. Кух. 31. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. КС. 1882. X. 57. 9)ба́ки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Мир. Пов. II. 106. Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб'є. Кв. II. 202. 10)в кайда́ни, в коло́дку, в ди́би, в скрепи́цю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Чуб. V. 1018. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Мир. Л. сб. 191. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. І вдовиченка-ледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. Шевч. 591. 11)доро́гу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. Мир. Пов. І. 118. 12)па́мороки. Cм. Памороки.
Заво́рситися, -ршуся, -сишся, гл. Нахмуриться. заворсилося на дворі. Небо въ тучахъ. Вх. Зн. 18.
Закріпоща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. закріпости́тися, -щу́ся, -ти́шся, гл. Закрѣпощаться, закрѣпоститься. Нехай вільна козачка не закріпощається, людям на сміх, а своєму селу на сором. МВ. І. 42.
Ковтьоба, -би и ковтьо́бина, -ни, ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. Черном. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ліни́вий, -а, -е. Лѣнивый. Лінивий двічи ходить, скупий двічи платить. Ном. № 4672.овес. Не скоро созрѣвающій овесъ. Черниг. г.пироги. Сырники. Ум. ліниве́нький.
Намо́щувати, -щую, -єш, сов. в. намости́ти, -мощу, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить. 2) Настилать, настлать. Дурень намостив колючок під яблунею. Рудч. Ск. II. 156.
Наскрізь нар. Насквозь. А сей списом наскрізь пробив і до землі врага пришив. Котл. Ен. VI. 32.
Підпіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. підпертися, -діпру́ся, -решся, гл. Подпираться, подпереться. Сіла я, підперлася, заплакала. Чуб. V. 3. Іде козак дубровою, шабелькою підпірається. Чуб. V. 196.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОФЕСОРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.